Що насправді означає заборона небанківським установам демонструвати курс валют поза приміщенням кас?

Минулого тижня НБУ комплексно посилив вимоги до небанківських фінустанов, які здійснюють обмін валют.

Це і запровадження вимог до охорони приміщень, і до відеоспостереження, і додаткових вимог щодо подання в НБУ інформації з РРО (реєстраторів розрахункових операцій) та норма про демонстрацію курсу валют.

Посилення правил пов'язане з тим, що дії небанківських установ свідчили про штучне підвищення курсу в готівковому сегменті валютного ринку.

Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ та Олексій Лупін, директор Департаменту відкритих ринків НБУ відповідають на найпоширеніші запитання.

Як допоможе посилення вимог?

Заборона демонструвати курси валют поза приміщеннями кас є одним із заходів у комплексі дій, що сприятиме зменшенню спекулятивної складової на валютному ринку.

Відсутність табло "на кожному кроці" запобігатиме агресивному підштовхуванню населення до користування фінпослугами, яких вони можуть не потребувати.

Сам комплекс запроваджених заходів сприятиме відповідальнішій участі небанківських установ на валютному ринку.

Як пов'язане рішення НБУ із захистом прав споживачів фінпослуг?

Нечесна комерційна практика може завдати шкоди економічним інтересам споживача, впливаючи на ухвалення ним рішень.

Наприклад, коли споживач бачить, що за день в одному ж і тому пункті продажу вартість валюти зростає по кілька разів, це може бути фактором купівлі, навіть якщо такого наміру у споживача не було. Через необдуману спонтанну купівлю валюти громадяни можуть нести фінансові втрати.

Водночас у небанківських установах трапляються випадки, коли курси обміну валют, вивішені біля входу, не співпадають з тими, за якими продавець готовий продавати або купувати.

Основна вимога НБУ полягає в тому, що інформація про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют має надаватися населенню в стандартизованому вигляді в чітко визначеному форматі – копії наказу (розпорядження) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют.

Тобто відповідне рішення спрямоване, у тому числі, на захист прав споживачів, особливо у період дії воєнного стану.

Про що свідчить європейський досвід?

Країни Європейського Союзу та Великобританія врегулювали проблеми непрямого впливу на курс на рівні Директиви № 2005/29/ЄС Європарламенту та Ради ЄС про недобросовісну комерційну практику стосовно споживачів на внутрішньому ринку.

Ця практика стала корисною для поліпшення складної ситуації на українському ринку обміну валют.

Дефіцит бюджету України зменшився в 40 разів у липні. Що сталося?

За оперативними даними Державної казначейської служби України, у липні 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 169,6 млрд гривень.

Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок:

• податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 35,4 млрд грн (зібрано 35,4 млрд, відшкодовано 0,6 млн грн);
• податку на додану вартість зі ввезених на митну територію України товарів – 20,2 млрд грн;
• податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 13,3 млрд грн;
• акцизного податку – 7,8 млрд грн;
• податку на прибуток підприємств – 4,8 млрд грн;
• рентної плати за користування надрами – 3,6 млрд грн;
• ввізне та вивізне мито – 1,9 млрд гривень.

Також у липні до загального фонду державного бюджету надійшло 80,4 млрд грн міжнародної допомоги (грантів).

Надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у липні 2022 року становили 34,3 млрд гривень.

Суттєві зміни у надходженнях у липні податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, податку на прибуток підприємств та митних платежів, зокрема, були обумовлені наступними факторами:

1. граничним строком сплати податків та зборів (не пізніше 31 липня 2022 року) для платників податків, які мали можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, але не дотримувалися їх і звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України;
2. скасуванням з 1 липня 2022 року  окремих пільг з оподаткування товарів, що ввозяться платниками єдиного податку, а також транспортних засобів, що ввозяться громадянами.

З початком війни із рф державний бюджет було переорієнтовано на військові цілі. Відтак першочергове фінансування видатків у поточному році спрямовано на підвищення обороноздатності країни та здійснення найнеобхідніших соціальних видатків, які забезпечують підтримку життєдіяльності населення.

За оперативною інформацією ДКСУ за січень-липень 2022 року касові видатки державного бюджету становили 1218,0 млрд грн, у тому числі, загального фонду – 1147,7 млрд грн, або 80,7% від розпису звітного періоду. При цьому, у липні 2022 року касові видатки державного бюджету були здійснені у обсязі 182,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – у сумі 174,5 млрд грн, або 94,9% від розпису липня.

За січень-липень 2022 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 412,0 млрд грн., у тому числі, загальний фонд – у сумі 411,3 млрд грн, проти запланованого розписом загального фонду на січень-липень 2022 року дефіциту у сумі 743,4 млрд гривень. У липні фактичний дефіцит державного бюджету становив 3,7 млрд грн, у тому числі, загального фонду – 4,8 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-липень 2022 року склали 613,8 млрд грн або 115,6 % від запланованих на цей період.

Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 402,1 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 44,2 млрд грн (1066,1 млн дол. США та 388,3 млн євро). При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 344,5 млрд грн, у тому числі, шляхом придбання у власність Національним банком України – 255,0 млрд грн.

Із зовнішніх джерел залучено 211,7 млрд грн, зокрема:

• 1,0 млрд грн (34,5 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Прискорення інвестицій у сільське господарство України»;
• 1,2 млрд грн (40,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19»;
• 0,4 млрд грн (15,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Додаткове фінансування проекту "Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні"»;
• 0,1 млрд грн (5,4 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні»;
• 41,3 млрд грн (1,4 млрд дол. США) від Міжнародного валютного фонду в рамках додаткового фінансування за програмою екстреної підтримки Rapid Financing Instrument (RFI);
• 37,1 млрд грн (1,2 млрд євро) позики ЄС у рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги;
• 8,5 млрд грн (257,0 млн євро) позики ЄІБ у рамках проекту щодо основного кредиту для МСП та компаній зі середнім рівнем капіталізації (APEX);
• 14,3 млрд грн. (0,4 млрд євро) позики МБРР у рамках проекту «Додаткова позика до Другої позики на політику розвитку в сфері економічного відновлення»;
• 2,7 млрд грн (91,2 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Друге додаткове фінансування проекту "Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні»;
• 12,6 млрд грн (382,0 млн євро) позики ЄІБ у рамках проекту «Основний кредит для аграрної галузі»;
• 9,7 млрд грн (300,0 млн євро) позики Французького агентства розвитку;
• 3,5 млрд грн (120,0 млн дол.  США позики МБРР у рамках проекту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів»;
• 11,5 млрд грн (392,8 млн дол. США) позики Уряду Канади;
• 4,8 млрд грн (150,0 млн євро) позики Кредитної установи для відбудови (KfW), Проект «ММСП – Фінансування Covid-19»;
• 0,7 млрд грн (22,2 млн євро) позики Міжнародної асоціації розвитку (підтримка державних видатків для забезпечення стійкого держуправління в Україні);
• 0,7 млрд грн (24,6 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Додаткове фінансування Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
• 0,2 млрд грн (7,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Додаткове фінансування Проекту Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей»;
• 0,9 млрд грн (30,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
• 13,1 млрд грн (424,6 млн євро ) позики МБРР у рамках проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні»;
• 2,9 млрд грн (99,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Східна Україна: возз'єднання, відновлення, відродження (Проект ЗВ)»;
• 4,7 млрд грн (149,3 млн євро) позики Кредитної установи для відбудови (KfW) (проект «Надзвичайна економічна програма для України»);
• 22,8 млрд грн (585,8 млн канадських доларів) позики Уряду Канади;
• 17,0 млрд грн (78,0 млрд японських єн) позики від Японського агентства міжнародного співробітництва (на політику розвитку у сфері надзвичайного економічного відновлення).

При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень-липень 2022 року склали 260,9 млрд грн (99,6% плану), платежі з обслуговування – 89,7 млрд грн (97,3% плану).

Джерело Мінфін

Українські переселенці не будуть двічі сплачувати податки у Польщі

Українці можуть зберегти податкову резидентність України та не сплачувати податки в Польщі - роз'яснення за результатами розгляду запиту адвокації BRDO.

У травні BRDO та IT-асоціація України звернулись до Уряду нашої держави та Міністерств фінансів Болгарії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини з проханням не змінювати податкове резиденство біженців-підприємців, які опинилися в цих країнах. Про успішність нашої адвокації свідчить роз’яснення, яке ми днями отримали від центрального органу виконавчої влади Польщі.

В офіційному листі Міністерства фінансів Польщі зазначається, що українці можуть зберегти податкову резидентність України та не сплачувати податки в країні перебування. Звісно, мова не йде про доходи з джерел у Польщі. 

“Як основне правило, ми не виключаємо можливість збереження центру життєвих інтересів українців в України протягом війни”, – ідеться в заяві Департаменту подоходного податку Міністерства фінансів Польщі.

Таким роз’ясненням країна-сусід знов проявляє солідарність з українським народом та не намагається тлумачити на свою користь питання визначення “центру життєвих інтересів” українців, навіть якщо вони будуть знаходиться у Польщі більше 183 днів.

Європейська Бізнес Асоціація закликає Кабмін розблокувати розмитнення гуманітарної допомоги-ліків

Європейська Бізнес Асоціація закликає КМУ якнайшвидше внести зміни у постанову КМУ «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» №174 від 1 березня 2022 року задля термінового розблокування розмитнення та подальшого постачання закладам охорони здоров’я лікарських засобів у якості гуманітарної допомоги, які були ввезені на митну територію України як комерційний вантаж і знаходяться на митниці.

За інформацією компаній-членів Комітету з охорони здоров’я Асоціації, близько місяця заблоковано митне оформлення 229 247 упаковок необхідних лікарських засобів, вартістю понад 56 млн. гривень, серед яких знеболюючі, онкологічні препарати, імуносупресивні препарати для лікування хворих у до- та післяопераційний період трансплантації, серцево-судинні, нестероїдні протизапальні засоби, офтальмологічні препарати, антидепресанти, антибактеріальні лікарські засоби, антигістамінні препарати, інгібітори, гормони. 20 отримувачів гуманітарної допомоги, а саме клінічні лікарні, медичні центри та пацієнти в Україні не мають змоги отримати необхідні лікарські засоби за їх запитом у якості гуманітарної допомоги.

Постановою №174 регламентовано питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану, однак неврегульовано питання пропуску, митного оформлення та видачі гуманітарної допомоги, ввезеної до моменту введення воєнного стану на митну територію України як комерційний вантаж, що наразі знаходиться на митних складах, але за ініціативою власників вантажу (донорів), зокрема компаній-членів Комітету з охорони здоров’я Асоціації, ініційовано оформлення і передача такого комерційного вантажу в якості гуманітарної допомоги через військову агресію російської федерації проти України.

Компанії-члени Комітету Асоціації повідомляють, що митними органами не здійснюється розмитнення гуманітарної допомоги, ввезеної як комерційний вантаж, через відсутність такої підстави у Постанові №174. Водночас, Міністерство соціальної політики України та військові адміністрації повідомляють представникам компаній та митних складів про відсутність окремої процедури погодження надання такої гуманітарної допомоги та посилаються на необхідність застосування Постанови №174.

Європейська Бізнес Асоціація звертається до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, Державної митної служби України з проханням про сприяння якнайшвидшому розмитненню лікарських засобів у якості гуманітарної допомоги, ввезених до воєнного стану як комерційний вантаж. Відповідні пропозиції щодо змін у Постанову №174 Асоціація надала у своєму листі. Дуже сподіваємось, голос бізнесу буде почуто!

Довідково: станом на 29 червня 2022 року компанії-члени Комітету Асоціації надали благодійну допомогу Україні у розмірі понад 6 мільярдів 618 мільйонів гривень, що включає як цільову фінансову допомогу, так і безоплатну передачу Міністерству охорони здоров’я України, закладам охорони здоров’я та/або іншим установам і організаціям життєво необхідних лікарських засобів та медичних виробів власного виробництва та/або виробництва інших фармацевтичних компаній.

Законопроєкт про надання полякам особливого статусу. Що саме передбачено законопроектом?

У Верховній Раді зареєстровано законопроект Президента України від 11.07.2022 № 7550 "Про встановлення правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України".

Законопроектом пропонується визначити, що громадяни Республіки Польща під час їх перебування на території України мають право на:

• працевлаштування без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;
• державну реєстрацію як платників податків та отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до законодавства України;
• соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин відповідно до законодавства та міжнародних договорів України;
• провадження господарської діяльності на тих самих умовах, що і громадяни України;
• здобуття освіти на рівні з громадянами України, у тому числі за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• соціальні виплати згідно із законодавством України;
• отримання допомоги з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на тих самих умовах, що і громадяни України;
• медичне обслуговування на тих самих умовах, що і громадяни України.

Громадяни Польщі, які здобуватимуть освіту в закладах освіти України, користуватимуться правами та обов’язками, передбаченими для здобувачів освіти, які є громадянами України, зокрема на отримання стипендій, матеріальної допомоги, державної цільової підтримки. 

Депутати пропонують ввести кримінальну відповідальність за ігнорування сигналу повітряної тривоги

До Верховної Ради України внесли законопроект від 11.07.2022 № 7546 про адміністративну та кримінальну відповідальність за ігнорування повітряної тривоги.

Ініціації законопроекту передували останні події в місті Кременчук на Полтавщині, коли вдень 27 червня рашистські війська завдали ракетного удару по торговельно-розважальному центру «Амстор», в якому знаходилась велика кількість відвідувачів.  

Так, зважаючи на те, що ціллю ворога стають об’єкти цивільної інфраструктури, торгові центри, дитячі садочки та школи, після повідомлення про повітряну тривогу або іншу небезпеку, негайна зупинка роботи таких закладів з подальшою евакуацією людей, допоможе зберегти життя.

Крім того, у урахуванням того, що війна триває вже п’ятий місяць, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців, має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

Метою законопроекту є встановлення кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності в умовах воєнного стану, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю людей або призвело до загибелі людей.

Проектом Закону пропонується доповнити чинну редакцію Кримінального кодексу України новою статтею 2702 (Порушення законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене в умовах воєнного стану), положеннями якої встановити кримінальну відповідальність:

• за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності в умовах воєнного стану, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю людей, передбачивши покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк;
• у випадку вчинення такого діяння повторно, або якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, передбачається покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років.
  
  

Станом на 11 липня законопроект перебуває на розгляді Комітету.

У Раді пропонують мораторій на стягнення боргів за комуналку під час війни

У Верховній раді зареєстрований законопроект від 7 липня 2022 року №7531 про мораторій на примусове стягнення боргів за комуналку. Заборона буде діяти під час воєнного стану.

Метою і завданням законопроекту є забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 102 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України забороняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Зараз законопроект знаходиться на розгляді Комітету.

Урядом внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Верховна Рада України прийняла за основу урядовий Проект Закону України від 01.11.2021 №6244  про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Мета законопроекту - удосконалення законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності відповідно до положень національного та європейського законодавства.

Законопроектом пропонується:

• запровадити категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств та звільнити від обов’язкового складання і подання консолідованої фінансової звітності малі та середні групи;
• удосконалити окремі норми щодо подання фінансової звітності, складеної за МСФЗ на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі;
• уточнити перелік підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ, оприлюднення консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом та вимог до обов’язкових реквізитів первинних документів.

Так, з урахуванням поступового наближення національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку до вимог європейського законодавства на сьогодні триває реалізація заходів щодо імплементації положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС. 

Зокрема, для цілей складання, подання та оприлюднення консолідованої фінансової звітності Директивою ЄС № 2013/34/ЄС встановлено категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств – малі, середні та великі. 

При цьому малі групи звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності, а групи середніх розмірів держава може звільнити від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності, що потребує внесення змін до національного законодавства.

Водночас практичні кроки щодо запровадження подання фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ) на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначили необхідність удосконалення окремих норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в цій частині. 

З метою забезпечення доступності консолідованої фінансової звітності для зовнішніх і внутрішніх користувачів потребують уточнення вимоги щодо оприлюднення консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

Запровадження електронного документообігу та створення документів автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційних систем потребує уточнення вимог до обов’язкових реквізитів первинних документів.

Чи повинні страховики виплачувати за пошкоджене під час війни майно: відповідь НБУ

Війна негативно вплинула на ринок страхування, однак він продовжує працювати. Мета регулятора і під час війни незмінна – ринок страхування має бути прозорим, а його гравці – платоспроможними. 

Про це розповів Сергій Ніколайчук, заступник Голови Національного банку, під час участі в експертному обговоренні "Ринок страхування під час війни", організованому European Business Association. 

Він наголосив, що основні напрями держрегулювання та нагляду за ринком страхування визначені в новому законі "Про страхування".

Водночас НБУ перебуває у постійному діалозі з учасниками ринку і добре розуміє безпрецедентні умови, в яких їм доводиться сьогодні працювати. Тож запровадив низку заходів для пом’якшення впливу війни на страховиків. 

Зокрема, регулятор:

• не застосовує заходи впливу до страховиків за порушення обов'язкових фінансових нормативів, строків подання звітності й подання документів, надання інформації регулятору;
• продовжив строк для приведення діяльності страховиків у відповідність до вимог нового Положення про ліцензування на період дії воєнного стану.

Серйозним викликом для ринку є страхування воєнних ризиків. 

Наразі, якщо майно не було застраховане через воєнні ризики, то шкода, завдана йому в результаті воєнних дій, не визнається страховим випадком і не підпадає під покриття дії договору страхування. 

У такому випадку пошкоджене або втрачене майно відновлюватиметься коштом власників. Таким є стандарт галузі, бо український ринок страхування дуже залежний від міжнародних перестраховиків. 

Вони є досить консервативними і не завжди готові включати подібні ризики до свого перестрахового покриття.

Як показує міжнародна практика, можливими варіантами вирішення цієї проблеми є залучення держави як гаранта, долучення донорів як цільової допомоги (компенсація частини премії, участь у відшкодуванні збитків) тощо. 

Наразі Національний банк опрацьовує різні варіанти для створення відповідного сегменту страхового ринку. 

Ще одним викликом під час війни для страховиків є впроваджені регулятором валютні обмеження, необхідні для підтримання стабільності національної валюти. 

Ці обмеження ускладнюють можливості перестрахування за кордоном. 

Водночас страховикам дозволено здійснювати валютні операції за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами,  щодо перестрахування найкритичніших ризиків, а саме:

• "ядерних" ризиків на користь іноземних ядерних страхових пулів; 
• ризиків цивільної авіації щодо суден, що продовжують польоти;
• ризиків, пов’язаних із майном телекомунікаційних мереж та телекомунікаційної інфраструктури на території України;
• здійснення платежів та виплат за договорами "Зеленої картки" від Моторного (транспортного) бюро України.

Також дозволено здійснення переказу за операціями страхових виплат за договорами страхування осіб, які виїжджають за кордон, на рахунки асистуючих компаній-нерезидентів.

"Наразі Національний банк має знайти баланс між потребами бізнесу та збереженням стабільності на валютному ринку країни. Розуміючи потреби страхового ринку, ми опрацьовуємо можливості розширення переліку виключень з обмежень на купівлю та перерахування валюти на операції з виконання договорів перестрахування щодо інших ризиків", – підсумував Сергій Ніколайчук.

Депутати пропонують маркувати продукцію QR-кодом

Група народних депутатів із фракції «Слуга народу» зареєструвала законопроєкт від 28.06.2022 № 7497 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо маркування продукції шляхом нанесення QR-коду», яким пропонується запровадити маркування продукції шляхом нанесення QR-коду. 

Згідно з проєктом закону, відповідні зміни хочуть внести до трьох законів України: «Про захист прав споживачів», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» і «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Метою законопроєкту є: 

• діджиталізація бізнес-процесів; 
• спрощення донесення інформації про продукцію, яка вимагається законодавством, до споживачів і користувачів, що забезпечує, у тому числі, можливість свідомого і компетентного вибору останніми продукції; 
• покращення сервісу, що надається споживачам.

«Маркування за допомогою QR-коду має багато переваг, головна з яких полягає в тому, що такий спосіб маркування гарантує, що вимоги до маркування не гальмують розвиток та вдосконалення продукції. Часто виробники для зручності використання тих чи інших товарів та їх мобільності намагаються мінімізувати розміри товарів. Відповідно виробникам стає все важче нанести всю необхідну інформацію на сам товар», – сказано у пояснювальній записці.

Наразі законопроєкт передано на розгляд комітету.

Довідково. В Україні QR-коди набули широкого застосування в різних сферах суспільного життя, наприклад, застосовуються для розміщення в рекламі, пошуку інформації, привітань зі святами, обміну контактами, авторизації та реєстрації в сервісах, в актах органів державної влади, квитках, талонах, договорах, Covid-сертифікатах, для підключення до Wi-Fi тощо.

Основна перевага QR-коду – це легке розпізнавання сканувальним обладнанням (в тому числі й фотокамерою мобільного телефона), що дає можливість використання в торгівлі, на виробництві, в логістиці. 

У липні на АЗС можуть зникнути обмеження пального "в одні руки"

Завдяки нарощуванню поставок пального на українські автозаправні станції у липні для автомобілістів зникнуть обмеження обсягу купівлі пального за один візит.

Про це заявив голова енергетичного комітету ВРУ Андрій Герус у ході брифінгу в Медіацентрі України.

За його словами, у червні з європейського на український ринок зайшло понад 600 тисяч тонн нафтопродуктів, з яких 400 тисяч тонн – дизелю і 200 тисяч – бензину та скрапленого газу. Він констатує, що ситуація на АЗС стабілізується. Хоча у центрі та на сході країни поки наявний певний дефіцит, але на заході черги на заправках відсутні. 

"У липні українські автомобілісти зможуть заправлятися будь-яким обсягом. Однак, влада закликає українців відповідально споживати нафтопродукти та без особливої потреби не витрачати їх", – заявив Герус. 

Він додав, що план Росії щодо створення в Україні масштабної кризи не реалізувався і вже не буде реалізовано: "У нас напрацьований план поставок та логістика з різних європейських країн". 

Попри ризики Донеччина готується до жнив

В тій частині Донецької області, де немає активних бойових дій, сільгоспвиробники перевіряють техніку та планують за тиждень-два збирати ранні зернові.

Фермер Олександр Журавський перевіряє якість пшениці на своєму полі. Засуха, каже, не найбільше лихо. Поряд із посівами на землі — залишки снаряда.

"Перше небезпека це бойові дії, воно може в будь-який момент попасти сюди і просто згоріти. І ми не можемо прибрати цю пшеницю. Коли механізатор працює на полі, він може не побачити цю міну, наїхати на міну і може підірватись на ній. Це теж небезпека. Ми всі ризикуємо", – розповідає Олександр Журавський фермер у відео Associated Press.

Попри ризик, наразі техніку готують до жнив. За тиждень-два планують розпочати.

"Немає у нас дизпалива, тому що ціна велика. І кажуть що ціни на зерно також не буде. Ціни поки немає, її не об'являють, ми її не знаємо. Але це не так і важно, тому що якщо дійдуть бойові дії, ми боїмося, що ми не скосимо. Тому, що кожного дня, кожної ночі обстріли ми чуємо, що обстріли наближаються все ближче і ближче", – говорить фермер Володимир Скоропад.

Через війну в Україні ООН прогнозує світову продовольчу кризу. Порти, через які Україна експортувала сільгосппродукцію, наразі заблоковані.

Ринок нерухомості. Як змінилися ціни під час війни?

Нацбанк проаналізував, як змінилася ситуація на українському ринку нерухомості від початку повномасштабного вторгнення РФ. Про це йдеться в Звіті про фінансову стабільність, червень 2022 року.

Цитата: «Війна в Україні є справжнім викликом для ринку нерухомості: на її початку ринок зупинився – як будівництво, так і продажі. Зараз ситуація поволі відновлюється, але загалом визначається рівнем безпеки в регіоні. Найкращий стан ринку житла – у західних областях України. Заявлені ціни не підкріплені попитом та підігріті переважно очікуваннями продавців. Ринок перебуває в дисбалансі. Під значним ризиком через руйнації та падіння платоспроможності позичальника і портфелі іпотеки в областях, близьких до бойових дій. На ринку комерційної нерухомості ситуація є важкою, і лише для сегменту торговельних площ – контрольованою. Якщо для офісів криза обіцяє бути тривалою, то торгові площі можуть відновитися дещо швидше».

Ціни відображають вищу собівартість, проте не узгоджуються з низьким попитом.

Цитата: «За підсумками першого місяця повномасштабної війни номінальні ціни на первинному ринку столиці майже не змінилися – ринок завмер. Утім, уже в квітні після відведення окупаційних військ від північних областей країни ситуація стабілізувалася. Заявлені ціни на житло зростали в межах 5% на місяць, тобто значно швидше, ніж за нормальних умов. У західних областях у середньому вартість житла на первинному ринку зростала подібними темпами. Забудовники підвищують вартість нового житла, щоб “підігнати” заявлені ціни під очікувану девальвацію гривні, інфляцію та стрімке зростання собівартості будівництва».

На вторинному ринку загалом спостерігається зростання цін в оголошеннях, хоч і дещо хаотичне. У деяких областях заявлені ціни зростають через вищу безпечність та віддаленість від кордонів із Росією: у Львівській області ціни зросли більш як на половину відносно жовтня минулого року, за даними Flatfy. В інших – через значні руйнації та відповідно скорочення пропозиції житла: у Сумській області ціна, пропонована продавцем, зросла більш ніж вдвічі за зазначений період.

Однак більшість заявлених цін на первинному та вторинному ринках відображає скоріше оптимістичні очікування продавців. За дуже низького попиту та мізерної кількості угод реальну вартість квадратних метрів визначити вкрай важко. Ті угоди, що є на ринку, можуть укладатися зі значними знижками. Рівень знижок залежить від потреби продавця у ліквідності. Тож нинішні ціни не відображають стан ринку, йому ще слід віднайти рівновагу.

Далі на динаміку цін на житло впливатимуть одночасно менший попит та менша пропозиція житла. Менший попит зумовлюватиметься зниженням доходів та еміграцією населення, а також скороченням іпотеки. У західних регіонах та в Києві попит відновиться швидше за рахунок внутрішнього переміщення. Менша пропозиція житла зумовлюватиметься меншою привабливістю будівельного бізнесу для інвестицій та першочерговим спрямуванням будівельних ресурсів на відновлення житла для постраждалих, що фінансуватиметься державою. Важливим драйвером динаміки цін і далі буде підвищення собівартості будівництва», - кажуть у НБУ.

Оренда житла

На відміну від купівлі житла ринок оренди швидше пристосовується до поточних умов: ціни активно реагують на зміну попиту. Попит на оренду, за даними про кількість шукачів на сайті з оренди житла Bird, станом на кінець травня в столиці зменшився приблизно вдвічі порівняно з довоєнним рівнем. Відповідно і ціна оренди в середньому зменшилася майже на 40%. Те, що ціни на оренду та придбання нерухомості рухаються в протилежних напрямах, і те, що досить стале історичне співвідношення між ними почало змінюватися, свідчить про тимчасовість стану обох ринків. Ринок ще має віднайти рівноважну ціну. 

Комерційна нерухомість

Ситуація на ринку торговельної нерухомості зараз залежить від безпечності та віддаленості від бойових дій. У західних областях України станом на кінець травня відновило роботу більшість торгових площ, у Львові показник близький до 95%. Після деокупації північних областей почав швидко відновлюватись і Київ – зараз у столиці працює близько 80% торговельних площ. Водночас у регіонах, де ведуться бойові дії, чи близьких до них – ситуація значно гірша через те, що немає попиту, а також через небезпеку та руйнування. За даними Української Ради ТЦ, за три місяці війни в Україні пошкоджено 19 ТЦ, збитки від руйнувань сягають понад 300 млн дол. Серед працюючих об’єктів вакантність помірно зросла через тимчасовий вихід з ринку орендарів-багатонаціональних корпорацій з міркувань безпеки, згортання діяльності представників російського бізнесу та скорочення попиту в сегменті розваг. Ураховуючи ослаблений попит, ринок залишається під владою орендаря. Власники та орендарі змогли домовитися про особливі умови оплати: тепер ритейлери переважно платять лише відсоток від товарообігу без фіксованої ставки, яка раніше була переважно обов’язковою. Надалі заповненість ТЦ визначатиметься темпом повернення населення у міста та його споживчими настроями.

Надзвичайно постраждав ринок офісної нерухомості. Відвідуваність робочих місць впала значно нижче, ніж під час пандемії COVID-19. Орендарі швидко перевели працівників на дистанційну роботу, адже процеси вже були налагоджені. Попри очікування, відвідуваність не збільшилася навіть у великих містах західних областей. Однак там вдалося уникнути такого суттєвого провалу, як в інших регіонах країни. Власники площ за чинними угодами отримують близько третини від звичних доходів. Орендарі найімовірніше відмовлятимуться від площ після завершення дії договорів. На ринку прогнозують тривалу кризу вакантності та відповідно дохідності.

Будівництво

Щодо будівництва слід зазначитити, що станом на кінець травня забудовники відновили роботи менш ніж на половині житлових комплексів України. У Києві та області будівництво поновилося на менш ніж на третині об’єктів, що активно будувалися в переддень війни. Добудовуватимуть зараз переважно ті, чиї об’єкти на фінальній стадії будівництва, та ті, хто має запас коштів. На сьогодні комерційні інвестиції в нове будівництво не здійснюються.

Збитки довкіллю від знищення торговельного центру «Барабашово» у Харкові становлять майже 2 млрд гривень

Збитки довкіллю від знищення торговельного центру «Барабашово» у Харкові становлять майже 2 млрд гривень - Державна екологічна інспекція

У березні 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу російськими військами території Харкова, виникла масштабна пожежа на всесвітньо відомому торговельному майданчику «Барабашово». У результаті вигоріли павільйони, офісні будівлі, складські приміщення, площею понад 53 440 м3. Пожежники та комунальні служби боролись з вогнем декілька днів.

Так, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області було проведено обстеження даної території та встановлено, що під час горіння відбулось забруднення атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин та засмічення відходами пластику, металу, скла, тканини та деревини земельної ділянки загальною площею 32 388 м2 (об’єм понад 100 м3).

Фахівці ДЕІ під час здійснення розрахунків розміру шкоди довкіллю керувались спеціально розробленими Методиками:

• розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди», затвердженої Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 13.04.2022 № 175, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2022 за N 433/37769;
• визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану», затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України наказом від 4 квітня 2022 року № 167.

Слід нагадати, що внаслідок обстрілу російськими військами, зазнав значних руйнувань агропромисловий комплекс на Харківщині. Окупанти пошкодили приміщення підприємства, повністю знищили інфраструктуру та вбили худобу (корів), яка вирощувалась на підприємстві. Сума збитків довкіллю згідно з розрахунками фахівців ДЕІ склала понад 14,6 млрд гривень.

В Нацбанку оцінили втрати економіки України

Глибока економічна та фінансова кризи, обумовлені повномасштабною війною росії проти України, матимуть суттєві негативні та довготривалі наслідки для фінансового сектору. Проте банки успішно протистоять викликам війни завдяки значному запасу міцності, своєчасній реакції НБУ та рокам спільної роботи над реформою сектору. Зважаючи на очікуваний масштаб реалізації фінансових ризиків та втрати банками капіталу, Національний банк тимчасово перейшов до політики регуляторного послаблення. НБУ не буде застосовати заходи впливу, якщо фінустанови порушуватимуть вимоги до достатності капіталу через негативні наслідки війни. Водночас НБУ вимагатиме прозорого та достовірного відображення фінансового стану банків та небанківських фінансових установ. Це дасть змогу впровадити реалістичний графік відновлення фінансового сектору після перемоги у війні. 

Доступ України до світових фінансових ринків закритий, фінансування бюджету та підтримка міжнародних резервів можливі завдяки фінансовій допомозі країн-партнерів

Унаслідок війни очікується падіння ВВП більш як на третину та суттєве прискорення інфляції. Щоб уникнути неконтрольованої девальвації та відпливів капіталу, НБУ тимчасово зафіксував обмінний курс та запровадив валютні обмеження, підтримуючи валютний ринок інтервенціями. Фінансування потреб бюджету та поповнення міжнародних резервів НБУ можливі завдяки масштабній фінансовій допомозі країн-партнерів. Водночас закриття зовнішніх боргових ринків не є проблемою для банків, які переважно фондуються всередині країни і не залежать від зовнішніх запозичень. Падіння економічної активності матиме тривалий негативний вплив на доходи бізнесу та населення, а отже і на якість кредитного портфеля банків. Це також призведе до зменшення попиту на послуги фінансового сектору. 

Банки  працюють стабільно, довіра вкладників збереглася

Банки виявилися операційно стійкими, вони щодня майже безперебійно надавали послуги клієнтам у тих регіонах, де це було безпечно для працівників та клієнтів. Із середини червня працювало вже близько 85% банківських відділень країни. Проте банки отримали значні збитки банків від спричинених війною подій операційного ризику.  Клієнти зберігали довіру до банків, обсяги гривневих коштів на рахунках клієнтів, перш за все населення, зростали в перші тижні після початку війни. Проте згодом це зростання припинилося. Ліквідність банківського сектору наразі не викликає занепокоєнь, проте банки мають зберігати консервативні підходи й припускати, що ризик ліквідності все ще може реалізуватися. Різке підняття НБУ облікової ставки у червні спонукає банки підняти ставки за депозитами, аби збільшити привабливість гривневих заощаджень. Це має посилити стійкість банківського фондування. Очікується й зростання дохідності ОВДП. У такому разі виникне стійкий ринковий попит на боргові папери уряду, що зменшить потребу в емісійному фінансуванні дефіциту бюджету. 

Кредитування продовжується з урахуванням реалій воєнного часу

Кредитний попит населення та бізнесу під час війни  значно послабився, як і ризик-апетит банків до надання нових позик. Зростає лише гривневе корпоративне кредитування. Це зростання переважно забезпечено програмами державної підтримки. Слабкий фінансовий стан бізнесу та населення стримуватиме активне банківське кредитування в післявоєнний період, тож урядові програми часткової компенсації процентної ставки та часткового гарантування кредитів мають зберегтися. Відновлення сегменту незабезпеченого споживчого кредитування відбудеться швидше, але темпи будуть дуже далекі від довоєнного рівня. Іпотечне кредитування на певний час буде повністю призупинено. Для його відновлення також варто скористатися програмами підтримки. 

Банки можуть абсорбувати значні втрати від кредитного ризику

Вперше за п’ять років сектор став збитковим через різке зростання відрахувань до резервів. Надалі збитки банків від кредитного ризику зростатимуть: за очікуваннями НБУ, банки унаслідок кризи втратять щонайменше 20% кредитного портфеля. Банки використовуватимуть капітал, аби покрити ці збитки. Запас капіталу перед початком повномасштабної війни значно перевищував мінімально необхідні рівні, тож банки мають високий запас міцності. До того ж багато великих банків збережуть операційну ефективність та зможуть після війни поповнити капітал через отримання прибутку. Щоб частково вивільнити капітал банків, НБУ знижує ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами зі 150% до 100%. Підвищені ваги ризику – це контрциклічний інструмент, який спонукав банки проводити виваженішу кредитну політику та сформувати більший запас капіталу, що тепер може бути використаний під час кризи. 

Небанківські фінустанови мають мобілізувати власні ресурси для відновлення

Небанківські фінансові установи виявилися менш готовими до викликів війни порівняно з банками і гірше впоралися з операційними ризиками. Проте в усіх сегментах небанківського фінансового ринку залишаються компанії, що й надалі безперервно надають якісні послуги. Національний банк дає змогу учасникам ринку відновитися, не застосовуючи заходи впливу за низку порушень. Водночас НБФУ повинні мобілізувати власні ресурси для відновлення та зберігати прозорість у відображенні фінансового стану.

За матеріалами НБУ

Обовʼязковий військовий облік жінок з 1 жовтня: які нюанси під час війни?

Начальник юридичної групи обласного територіальний центру комплектування Юрій Грива відповів на усі популярні питання про військовий облік жінок під час воєнного стану.

Взяття на облік мають забезпечити з 1 жовтня 2022 року. Беруть жінок, які молодше 60 років, не мають протипоказань через здоров'я та професія чи спеціальність якої є у наказі Міноборони. Проте в умовах воєнного стану не обов'язково чекати до жовтня, а можна стати на облік зараз, сказав Юрій Грива.

Як діє наказ про військовий облік жінок в умовах воєнного стану?

Воєнний стан у країні не змінив наказ Міністерства оборони, який набув чинності 17 грудня та розширив перелік професій для жінок, які повинні бути на військовому обліку.

Загалом у ньому представлені спеціальності від сфери громадського харчування до видавництва та поліграфії. У переліку є такі професії, як програмісти, лікарі, юристи, журналісти, музиканти, соціальні працівники, бухгалтери, співробітники ресторанів і готелів тощо.

Забезпечити взяття на облік жінок мають з 1 жовтня 2022 року. Проте стати на облік можна й зараз.

До якого часу треба стати на облік?

Поки невідомо. У законодавчих актах України не визначені дедлайни. "Але в умовах відкритої збройної агресії Росії проти України кожен свідомий громадянин, який підлягає військовому обліку, має в найкоротші терміни з’явитись до територіального центру".

Якщо жінка стане на облік, чи означає це миттєву мобілізацію?

Після того, як жінка стала на військовий облік, вона є військовозобов'язаною. Тобто перебуває у запасі збройних сил, національної гвардії чи інших військових формувань.

Жінок, які перебувають на військовому обліку, можуть призвати на військову службу. Також їх можуть залучити виконувати роботи із забезпечення оборони держави у воєнний час.

Наразі необхідності мобілізувати жінок немає, сказав Юрій Грива. Проте в окремих випадках можуть мобілізувати за найбільш дефіцитними військовими спеціальностями у збройні сили чи інші складові сил оборони.

У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Чи можуть призвати на військову службу жінку, яка має неповнолітніх дітей?

Призову на військову службу через мобілізацію не підлягають жінки, які мають дітей до 18 років. Такі жінки можуть бути призвані на військову службу лише за їх згоди і тільки за місцем проживання.

Чи може жінка, яка стала на облік, виїхати за кордон?

На період воєнного стану військовозобов'язаним жінкам обмежили виїзд за межі України. Це не стосується тих, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Повний перелік тих, хто не підлягає, є у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Тож які обов'язки у військовозобов’язаних жінок?

Обов'язки, які мають виконувати жінки на військовому обліку, описані в постанові Кабінету міністрів "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних".

Військовозобов’язані мають:

• бути на військовому обліку за місцем проживання. У разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;
• з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах;
• не змінювати місце проживання без дозволу військового комісара, керівників СБУ або Служби зовнішньої розвідки після оголошення мобілізації та у воєнний час;
• проходити медичний огляд та лікування;
• проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
• за сім днів прийти до територіального центру для зняття з військового обліку, якщо треба змінити місце проживання, поїхати у відрядження, на навчання, у відпустку чи лікування (на більше, ніж три місяці за межі України). Також якщо змінюється місце проживання у межах міста, але в іншому адміністративному районі;
• за сім днів повідомляти органам, в яких перебувають на військовому обліку, про зміну сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;
• негайно повідомляти територіальним центрам комплектування (органам СБУ) про втрату військово-облікового документа;

Чи може жінка відмовитись ставати на військовий облік? А відмовитись від військової служби?

Ні. Жінки, придатні за станом здоров'я та віком, а також мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю – мають стати на облік. Це передбачено законом "Про військовий обов’язок і військову службу".

Яке покарання передбачене за порушення правил військового обліку?

До кінця 2022 року жоден керівник підприємства, де працюють жінки, а також самі жінки, які мають стати на облік, не нестимуть адміністративну відповідальність.

Після кінцевого терміну взяття на облік жінок, яким це необхідно зробити, будуть штрафувати підприємства від 5500 до 8500 грн.

За словами Юрія Гриви, порушення військовозобов’язаними правил військового обліку – це стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкція від 510 до 850 гривень. За повторне порушення протягом року від 850 до 1 700 гривень.

Ухилення військовозобов’язаної від військового обліку після попередження, зробленого керівником територіального центру, це порушення частини 1 статті 337 Кримінального кодексу України. Карається штрафом від 5 100 до 8 500 гривень або виправними роботами до одного року.

Blockpost.ua

Відтепер самосійні ліси та луки захищені від знищення. Прийнято законопроект

Верховна Рада України прийняла у другому читанні проект Закону №5650 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів».

Його ухвалення допоможе збільшити площі та зберегти ліси України. Також у ньому закладене правове підґрунтя для збереження біорізноманіття та нелісових природних екосистем, які виникли внаслідок виведення з обігу й резервування орних земель.

Документ дозволить зберегти степові та лучні ділянки, пасовища і сіножаті. Він визначає заходи для їх збереження та накладає мораторій до 2025 року на розорювання пасовищ, сіножатей та перелогів.

Важливо, що близько 300 тис. га деградованих, малопродуктивних земель, що не мають степового, лучного, лісового рослинного покриву, будуть відновлені.

Законопроект вводить:

• Інструмент економічного стимулювання лісорозведення. Зокрема, він передбачає відшкодування витрат власникам лісів і лісокористувачам при створенні лісів.
• Механізм резервування та викупу державою цінних територій для їх збереження для таких суспільних потреб як створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду та ведення лісового господарства.
• Спрощення процедури реєстрації самозаліснених ділянок.
• Звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при створенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду та лісорозведенні.
• При створенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду та лісорозведенні звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
• Зняття обмеження щодо надання у власність ділянок для лісорозведення.
• Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

ЄС продовжило санкції проти Росії за анексію Криму

Рада ЄС ухвалила рішення продовжити санкції, введені ЄС у відповідь на анексію Криму та Севастополя Росією, до 23 червня 2023 року.

Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.

Чинні до сьогодні санкції були вперше введені в червні 2014 року. 

Вони включають заборону на ввезення в ЄС продукції з незаконно анексованого Криму або Севастополя, а також заборону інфраструктурних або фінансових інвестицій та туристичних послуг з незаконно анексованого Криму або Севастополя. 

Війна уповільнює відновлення світової економіки після COVID-19. Чого чекати?

До війни світова економіка знаходилася на шляху відновлення після COVID-19. Сьогодні, серйозний удар по відновленню світової економіки завдають конфлікту в Україні та збої в ланцюжку поставок, що зумовлені зупинкою роботи виробничих підприємств в Китаї, яка своєю чергою зумовлена нульовою політикою COVID-19.

Про це повідомляють в ОЕСР 

Цього року прогнозується різке уповільнення зростання світового ВВП приблизно на 3%, і збереження таких же темпів у 2023 році. Це значно нижче від темпів відновлення, прогнозованих у грудні минулого року.

Очікується, що зростання буде помітно слабшим, ніж очікувалося майже в усіх країнах. Більшість з цих країн становлять саме країни Європи, оскільки вони піддаються впливу війни через імпорт енергоносіїв та потік біженців.

Країни в усьому світі страждають від високих цін на сировинні товари, які посилюють інфляційний тиск та обмежують реальні доходи та витрати, що ще більше уповільнює відновлення. Це є ціною війни, яка буде оплачена низькими доходами та масовим безробіттям.

Blockpost.ua

Анонсовано створення національної мережі електричних зарядних станцій.

Між ДП "НАЕК "Енергоатом" та АБ "Украгазбанк" 17 червня 2022 року підписано Меморандуму про партнерство та взаємодію. 

Текст Меморандуму не опублікований, проте відомо, що мова йде про спільну співпрацю з використанням фінансових ресурсів АБ "Украгазбанк" та виробничих потужностей ДП "НАЕК "Енергоатом".

Президент НАЕК "Енергоатом" Петро Котін заявив, що проєкт є дуже важливим, оскільки компанія має суттєві потужності для виробництва електроенергії, яка може постачатись, як на старі, так і нові сегменти внутрішнього ринку. Крім того, для Енергоатома це шанс вийти на роздрібний ринок продажу електроенергії. 

Рішення є своєчасним оскільки ситуація з пальним на ринку України, а саме його дефіцит та зростання цін, змусила багатьох людей задуматись про купівлю електрокарів. Так, попит на електрокари за останні два місяці виріз у 10 разів. 

Так, за перше півріччя 2022 року в Україні зареєстровано понад 35 000 електрокарів. Для порівняння у 2021 році було зареєстровано приблизно 8 500 електрокарів.

Ще одним суттєвим аргументом для купівлі електрокару є ціна на заряджання транспорту, яка коливається від 4,5 до 7 гривень за 1 кВт/год.

Слід нагадати, що 8 червня 2022 року Європарламент підтримав відмову заборону на авто з двигунами внутрішнього згорання до 2035 року. Тобто, до 2035 року рівень шкідливих викидів для дорожнього транспорту має становити 0%. Можливо, до цього часу Україна стане членом ЄС і буде завчасно готова до цього, але час покаже.

Blockpost.ua

Чергові зміни до ПКУ стосуюються перегляду окремих пільг. Яких саме?

Депутати зареєстрували законопроект № 7418-2 від 08.06.2022 року про внесення змін до ПКУ та перегляду окремих пільг.

За словами нардепа Железняка запропоновано залишити для громадян податкові та митні пільги на операції з ввезення на митну територію України транспортних засобів з одночасним запровадженням таких запобіжників, які зменшать зловживання цими пільгами та навантаження на роботу митних органів:

• без оподаткування ПДВ, акцизним податком та ввізним митом громадяни матимуть право ввозити на митну територію автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів року випуску до 2017 року вартістю не більше 8000 доларів США.

• зазначені податкові та митні пільги діють до припинення чи скасування воєнного стану на території України, але не раніше 31 грудня 2022 року.

Також законопроектом пропонується зберегти ці ж пільги протягом року після завершення воєнного стану, але без обмежень щодо вартості та віку транспортних засобів, для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Депутати хочуть спростити собі виїзд за кордон. Зареєстровано законопроект

Депутати зареєстрували законопроєкт від 17.05.2022 року № 7383, яким пропонується внести зміни щодо використання народним депутатом України дипломатичного паспорта. 

Мета законопроєкту - це вдосконалення чинного законодавства, що регулює питання видачі, зберігання та повернення дипломатичних паспортів України, а також порядок перетинання державного кордону України за умови їх пред'явлення.

Так законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України "Про статус народного депутата України" та викласти частину 8 статті 33 в наступній редакції:

"Народному депутату на строк виконання депутатських повноважень видається дипломатичний паспорт України.

Дипломатичний паспорт України протягом строку його дії зберігається у народного депутата України та підлягає поверненню уповноваженому органу, що його видав, протягом десяти днів після припинення повноважень народного депутата України."

Довідково: дипломатичний паспорт - це документ, що посвідчує особу та її громадянство під час перетинання державного кордону. Відповідно до Положення "Про дипломатичний паспорт України" такий документ видається народним депутатам лише на час відрядження.

Крім того, законопроєкт №7383 не передбачає внесення змін до цього Положення, така неоднозначність може створити так звану "правову колізію".

Також пропонується додати до Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України"  заборону вимагати в народних депутатів України, які здійснюють перетинання державного кордону України з використанням дипломатичного паспорта України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, пред'явлення будь-яких інших документів, необхідних для перетинання державного кордону України.

У ВРУ пропонують не збільшувати тарифи на газ та тепло під час війни

Депутати зареєстрували законопроєкт від 01.06.2022 року № 7427, яким пропонують заморозити тарифи на газ та теплопостачання до кінця року.

Прийняття законопроєкту є критично важливим, оскільки під час війни забезпечення належного та безперервного постачання природного газу, теплової енергії та супутніх послуг зумовлює необхідність запровадження заходів державного реагування для запобігання підвищенню тарифів на відповідних ринках.

Так, якщо законопроєкт буде прийнято, то під час дії воєнного стану не підлягатимуть збільшенню тарифи на послуги розподілу природного газу, а також на ціни на теплову енергію та природний газ для побутових споживачів. Дані умови будуть діяти також протягом половини року після припинення або скасування воєнного стану.

Станом на сьогодні законопроєкт знаходиться на розгляді у Комітеті.

Уряд України звертатиметься до урядів іноземних держав щодо припинення дії договорів із РФ про уникнення подвійного оподаткування

У ВРУ зареєстровано Проєкт Постанови від 02.06.2022 року № 7430, яким пропонується звернутись до урядів іноземних держав з проханням переглянути міжнародну податкову політику щодо Російської Федерації, та відповідно до статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, розпочати процедури, необхідні для припинення дії відповідних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Документ розроблено з метою збільшення економічного тиску на Російську Федерацію.

Станом на сьогодні Проєкт Постанови знаходиться на розгляді у Комітеті.

Якщо уряди іноземних держав почнуть денонсувати договори про уникнення подвійного оподаткування з Російською Федерацією - це змусить переглянути позиції міжнародних компаній щодо ведення господарської діяльності та території країни-агресора. 

Слід нагадати:

• Україна денонсувала угоду про уникнення подвійного оподаткування з Російською Федерацією ще у квітні 2022 року.

ЄС підтримало часткове ембарго на російську нафту. Наскільки це болісно для Росії?

Нарешті лідери ЄС узгодили спірні позиції щодо заборони імпорту нафти до країн Євросоюзу. Слід зазначити, що ембарго є частковим і накладає обмеження лише на імпорт нафти морем. 

Проте такий удар є також суттєвим для Росії. Так, лише за останній тиждень травня (20-27.05) Росія морем експортувала до Європи 25 млн. барелів нафти або приблизно 4 млн. барелів за день. Для порівняння транспортування нафти трубопроводом у цей період становило приблизно 1,5 млн. барелів за день.

Слід зазначити, що найбільші постачання здійснювались до Італії, Румунії, Германії, Литви, Фінляндії та Нідерландів. 

Проте Росія продовжить заробляти на нафті, яка надходить до Європи нафтопроводом "Дружба". Саме цей нафтопровід і є проблемою заборони транспортування нафти трубами, оскільки Угорщина максимально від нього залежна. 

Так, за даними Bloomberg Росія ще зможе заробляти приблизно 6 млрд. доларів за експорт нафти до Угорщини, а також до Словаччини та Чехії, які також не можуть від неї відмовитись.

Але потрібно розуміти, що це будуть не ті обсяги, що були до введення часткового ембарго. А після обвального падіння зборів ПДВ та цілеспрямованого курсу до дефолту - російська економіка отримує ще один болючий удар. 

Таким чином, Росія буде змушена змінювати орієнтовність ринку збуту з Європи на Азію, куди російська нафта і так надходить зі знижкою 34$. Наприклад в Китай та Індію, які цілком успішно користуються скрутним положенням Росії.

Слід акцентувати:

• за даними 5-ти місяців 2022 року Росія експортувала нафту лише в чотири країни Азії, а саме в Китай, Японію, Індію та Південну Корею. 
• Японія заявила, що буде поступово відмовлятись від російської нафти.