Українські переселенці не будуть двічі сплачувати податки у Польщі

Українці можуть зберегти податкову резидентність України та не сплачувати податки в Польщі - роз'яснення за результатами розгляду запиту адвокації BRDO.

У травні BRDO та IT-асоціація України звернулись до Уряду нашої держави та Міністерств фінансів Болгарії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини з проханням не змінювати податкове резиденство біженців-підприємців, які опинилися в цих країнах. Про успішність нашої адвокації свідчить роз’яснення, яке ми днями отримали від центрального органу виконавчої влади Польщі.

В офіційному листі Міністерства фінансів Польщі зазначається, що українці можуть зберегти податкову резидентність України та не сплачувати податки в країні перебування. Звісно, мова не йде про доходи з джерел у Польщі. 

“Як основне правило, ми не виключаємо можливість збереження центру життєвих інтересів українців в України протягом війни”, – ідеться в заяві Департаменту подоходного податку Міністерства фінансів Польщі.

Таким роз’ясненням країна-сусід знов проявляє солідарність з українським народом та не намагається тлумачити на свою користь питання визначення “центру життєвих інтересів” українців, навіть якщо вони будуть знаходиться у Польщі більше 183 днів.

Європейська Бізнес Асоціація закликає Кабмін розблокувати розмитнення гуманітарної допомоги-ліків

Європейська Бізнес Асоціація закликає КМУ якнайшвидше внести зміни у постанову КМУ «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» №174 від 1 березня 2022 року задля термінового розблокування розмитнення та подальшого постачання закладам охорони здоров’я лікарських засобів у якості гуманітарної допомоги, які були ввезені на митну територію України як комерційний вантаж і знаходяться на митниці.

За інформацією компаній-членів Комітету з охорони здоров’я Асоціації, близько місяця заблоковано митне оформлення 229 247 упаковок необхідних лікарських засобів, вартістю понад 56 млн. гривень, серед яких знеболюючі, онкологічні препарати, імуносупресивні препарати для лікування хворих у до- та післяопераційний період трансплантації, серцево-судинні, нестероїдні протизапальні засоби, офтальмологічні препарати, антидепресанти, антибактеріальні лікарські засоби, антигістамінні препарати, інгібітори, гормони. 20 отримувачів гуманітарної допомоги, а саме клінічні лікарні, медичні центри та пацієнти в Україні не мають змоги отримати необхідні лікарські засоби за їх запитом у якості гуманітарної допомоги.

Постановою №174 регламентовано питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану, однак неврегульовано питання пропуску, митного оформлення та видачі гуманітарної допомоги, ввезеної до моменту введення воєнного стану на митну територію України як комерційний вантаж, що наразі знаходиться на митних складах, але за ініціативою власників вантажу (донорів), зокрема компаній-членів Комітету з охорони здоров’я Асоціації, ініційовано оформлення і передача такого комерційного вантажу в якості гуманітарної допомоги через військову агресію російської федерації проти України.

Компанії-члени Комітету Асоціації повідомляють, що митними органами не здійснюється розмитнення гуманітарної допомоги, ввезеної як комерційний вантаж, через відсутність такої підстави у Постанові №174. Водночас, Міністерство соціальної політики України та військові адміністрації повідомляють представникам компаній та митних складів про відсутність окремої процедури погодження надання такої гуманітарної допомоги та посилаються на необхідність застосування Постанови №174.

Європейська Бізнес Асоціація звертається до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, Державної митної служби України з проханням про сприяння якнайшвидшому розмитненню лікарських засобів у якості гуманітарної допомоги, ввезених до воєнного стану як комерційний вантаж. Відповідні пропозиції щодо змін у Постанову №174 Асоціація надала у своєму листі. Дуже сподіваємось, голос бізнесу буде почуто!

Довідково: станом на 29 червня 2022 року компанії-члени Комітету Асоціації надали благодійну допомогу Україні у розмірі понад 6 мільярдів 618 мільйонів гривень, що включає як цільову фінансову допомогу, так і безоплатну передачу Міністерству охорони здоров’я України, закладам охорони здоров’я та/або іншим установам і організаціям життєво необхідних лікарських засобів та медичних виробів власного виробництва та/або виробництва інших фармацевтичних компаній.

Законопроєкт про надання полякам особливого статусу. Що саме передбачено законопроектом?

У Верховній Раді зареєстровано законопроект Президента України від 11.07.2022 № 7550 "Про встановлення правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України".

Законопроектом пропонується визначити, що громадяни Республіки Польща під час їх перебування на території України мають право на:

• працевлаштування без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;
• державну реєстрацію як платників податків та отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до законодавства України;
• соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин відповідно до законодавства та міжнародних договорів України;
• провадження господарської діяльності на тих самих умовах, що і громадяни України;
• здобуття освіти на рівні з громадянами України, у тому числі за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• соціальні виплати згідно із законодавством України;
• отримання допомоги з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на тих самих умовах, що і громадяни України;
• медичне обслуговування на тих самих умовах, що і громадяни України.

Громадяни Польщі, які здобуватимуть освіту в закладах освіти України, користуватимуться правами та обов’язками, передбаченими для здобувачів освіти, які є громадянами України, зокрема на отримання стипендій, матеріальної допомоги, державної цільової підтримки. 

Депутати пропонують ввести кримінальну відповідальність за ігнорування сигналу повітряної тривоги

До Верховної Ради України внесли законопроект від 11.07.2022 № 7546 про адміністративну та кримінальну відповідальність за ігнорування повітряної тривоги.

Ініціації законопроекту передували останні події в місті Кременчук на Полтавщині, коли вдень 27 червня рашистські війська завдали ракетного удару по торговельно-розважальному центру «Амстор», в якому знаходилась велика кількість відвідувачів.  

Так, зважаючи на те, що ціллю ворога стають об’єкти цивільної інфраструктури, торгові центри, дитячі садочки та школи, після повідомлення про повітряну тривогу або іншу небезпеку, негайна зупинка роботи таких закладів з подальшою евакуацією людей, допоможе зберегти життя.

Крім того, у урахуванням того, що війна триває вже п’ятий місяць, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців, має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

Метою законопроекту є встановлення кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності в умовах воєнного стану, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю людей або призвело до загибелі людей.

Проектом Закону пропонується доповнити чинну редакцію Кримінального кодексу України новою статтею 2702 (Порушення законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене в умовах воєнного стану), положеннями якої встановити кримінальну відповідальність:

• за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності в умовах воєнного стану, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю людей, передбачивши покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк;
• у випадку вчинення такого діяння повторно, або якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, передбачається покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років.
  
  

Станом на 11 липня законопроект перебуває на розгляді Комітету.

У Раді пропонують мораторій на стягнення боргів за комуналку під час війни

У Верховній раді зареєстрований законопроект від 7 липня 2022 року №7531 про мораторій на примусове стягнення боргів за комуналку. Заборона буде діяти під час воєнного стану.

Метою і завданням законопроекту є забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 102 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України забороняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Зараз законопроект знаходиться на розгляді Комітету.

Урядом внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Верховна Рада України прийняла за основу урядовий Проект Закону України від 01.11.2021 №6244  про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Мета законопроекту - удосконалення законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності відповідно до положень національного та європейського законодавства.

Законопроектом пропонується:

• запровадити категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств та звільнити від обов’язкового складання і подання консолідованої фінансової звітності малі та середні групи;
• удосконалити окремі норми щодо подання фінансової звітності, складеної за МСФЗ на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі;
• уточнити перелік підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ, оприлюднення консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом та вимог до обов’язкових реквізитів первинних документів.

Так, з урахуванням поступового наближення національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку до вимог європейського законодавства на сьогодні триває реалізація заходів щодо імплементації положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС. 

Зокрема, для цілей складання, подання та оприлюднення консолідованої фінансової звітності Директивою ЄС № 2013/34/ЄС встановлено категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств – малі, середні та великі. 

При цьому малі групи звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності, а групи середніх розмірів держава може звільнити від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності, що потребує внесення змін до національного законодавства.

Водночас практичні кроки щодо запровадження подання фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ) на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначили необхідність удосконалення окремих норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в цій частині. 

З метою забезпечення доступності консолідованої фінансової звітності для зовнішніх і внутрішніх користувачів потребують уточнення вимоги щодо оприлюднення консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

Запровадження електронного документообігу та створення документів автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційних систем потребує уточнення вимог до обов’язкових реквізитів первинних документів.