Що насправді означає заборона небанківським установам демонструвати курс валют поза приміщенням кас?

Минулого тижня НБУ комплексно посилив вимоги до небанківських фінустанов, які здійснюють обмін валют.

Це і запровадження вимог до охорони приміщень, і до відеоспостереження, і додаткових вимог щодо подання в НБУ інформації з РРО (реєстраторів розрахункових операцій) та норма про демонстрацію курсу валют.

Посилення правил пов'язане з тим, що дії небанківських установ свідчили про штучне підвищення курсу в готівковому сегменті валютного ринку.

Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ та Олексій Лупін, директор Департаменту відкритих ринків НБУ відповідають на найпоширеніші запитання.

Як допоможе посилення вимог?

Заборона демонструвати курси валют поза приміщеннями кас є одним із заходів у комплексі дій, що сприятиме зменшенню спекулятивної складової на валютному ринку.

Відсутність табло "на кожному кроці" запобігатиме агресивному підштовхуванню населення до користування фінпослугами, яких вони можуть не потребувати.

Сам комплекс запроваджених заходів сприятиме відповідальнішій участі небанківських установ на валютному ринку.

Як пов'язане рішення НБУ із захистом прав споживачів фінпослуг?

Нечесна комерційна практика може завдати шкоди економічним інтересам споживача, впливаючи на ухвалення ним рішень.

Наприклад, коли споживач бачить, що за день в одному ж і тому пункті продажу вартість валюти зростає по кілька разів, це може бути фактором купівлі, навіть якщо такого наміру у споживача не було. Через необдуману спонтанну купівлю валюти громадяни можуть нести фінансові втрати.

Водночас у небанківських установах трапляються випадки, коли курси обміну валют, вивішені біля входу, не співпадають з тими, за якими продавець готовий продавати або купувати.

Основна вимога НБУ полягає в тому, що інформація про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют має надаватися населенню в стандартизованому вигляді в чітко визначеному форматі – копії наказу (розпорядження) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют.

Тобто відповідне рішення спрямоване, у тому числі, на захист прав споживачів, особливо у період дії воєнного стану.

Про що свідчить європейський досвід?

Країни Європейського Союзу та Великобританія врегулювали проблеми непрямого впливу на курс на рівні Директиви № 2005/29/ЄС Європарламенту та Ради ЄС про недобросовісну комерційну практику стосовно споживачів на внутрішньому ринку.

Ця практика стала корисною для поліпшення складної ситуації на українському ринку обміну валют.

Дефіцит бюджету України зменшився в 40 разів у липні. Що сталося?

За оперативними даними Державної казначейської служби України, у липні 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 169,6 млрд гривень.

Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок:

• податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 35,4 млрд грн (зібрано 35,4 млрд, відшкодовано 0,6 млн грн);
• податку на додану вартість зі ввезених на митну територію України товарів – 20,2 млрд грн;
• податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 13,3 млрд грн;
• акцизного податку – 7,8 млрд грн;
• податку на прибуток підприємств – 4,8 млрд грн;
• рентної плати за користування надрами – 3,6 млрд грн;
• ввізне та вивізне мито – 1,9 млрд гривень.

Також у липні до загального фонду державного бюджету надійшло 80,4 млрд грн міжнародної допомоги (грантів).

Надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у липні 2022 року становили 34,3 млрд гривень.

Суттєві зміни у надходженнях у липні податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, податку на прибуток підприємств та митних платежів, зокрема, були обумовлені наступними факторами:

1. граничним строком сплати податків та зборів (не пізніше 31 липня 2022 року) для платників податків, які мали можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, але не дотримувалися їх і звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України;
2. скасуванням з 1 липня 2022 року  окремих пільг з оподаткування товарів, що ввозяться платниками єдиного податку, а також транспортних засобів, що ввозяться громадянами.

З початком війни із рф державний бюджет було переорієнтовано на військові цілі. Відтак першочергове фінансування видатків у поточному році спрямовано на підвищення обороноздатності країни та здійснення найнеобхідніших соціальних видатків, які забезпечують підтримку життєдіяльності населення.

За оперативною інформацією ДКСУ за січень-липень 2022 року касові видатки державного бюджету становили 1218,0 млрд грн, у тому числі, загального фонду – 1147,7 млрд грн, або 80,7% від розпису звітного періоду. При цьому, у липні 2022 року касові видатки державного бюджету були здійснені у обсязі 182,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – у сумі 174,5 млрд грн, або 94,9% від розпису липня.

За січень-липень 2022 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 412,0 млрд грн., у тому числі, загальний фонд – у сумі 411,3 млрд грн, проти запланованого розписом загального фонду на січень-липень 2022 року дефіциту у сумі 743,4 млрд гривень. У липні фактичний дефіцит державного бюджету становив 3,7 млрд грн, у тому числі, загального фонду – 4,8 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-липень 2022 року склали 613,8 млрд грн або 115,6 % від запланованих на цей період.

Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 402,1 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 44,2 млрд грн (1066,1 млн дол. США та 388,3 млн євро). При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 344,5 млрд грн, у тому числі, шляхом придбання у власність Національним банком України – 255,0 млрд грн.

Із зовнішніх джерел залучено 211,7 млрд грн, зокрема:

• 1,0 млрд грн (34,5 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Прискорення інвестицій у сільське господарство України»;
• 1,2 млрд грн (40,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19»;
• 0,4 млрд грн (15,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Додаткове фінансування проекту "Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні"»;
• 0,1 млрд грн (5,4 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні»;
• 41,3 млрд грн (1,4 млрд дол. США) від Міжнародного валютного фонду в рамках додаткового фінансування за програмою екстреної підтримки Rapid Financing Instrument (RFI);
• 37,1 млрд грн (1,2 млрд євро) позики ЄС у рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги;
• 8,5 млрд грн (257,0 млн євро) позики ЄІБ у рамках проекту щодо основного кредиту для МСП та компаній зі середнім рівнем капіталізації (APEX);
• 14,3 млрд грн. (0,4 млрд євро) позики МБРР у рамках проекту «Додаткова позика до Другої позики на політику розвитку в сфері економічного відновлення»;
• 2,7 млрд грн (91,2 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Друге додаткове фінансування проекту "Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні»;
• 12,6 млрд грн (382,0 млн євро) позики ЄІБ у рамках проекту «Основний кредит для аграрної галузі»;
• 9,7 млрд грн (300,0 млн євро) позики Французького агентства розвитку;
• 3,5 млрд грн (120,0 млн дол.  США позики МБРР у рамках проекту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів»;
• 11,5 млрд грн (392,8 млн дол. США) позики Уряду Канади;
• 4,8 млрд грн (150,0 млн євро) позики Кредитної установи для відбудови (KfW), Проект «ММСП – Фінансування Covid-19»;
• 0,7 млрд грн (22,2 млн євро) позики Міжнародної асоціації розвитку (підтримка державних видатків для забезпечення стійкого держуправління в Україні);
• 0,7 млрд грн (24,6 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Додаткове фінансування Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
• 0,2 млрд грн (7,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Додаткове фінансування Проекту Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей»;
• 0,9 млрд грн (30,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
• 13,1 млрд грн (424,6 млн євро ) позики МБРР у рамках проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні»;
• 2,9 млрд грн (99,0 млн дол. США) позики МБРР у рамках проекту «Східна Україна: возз'єднання, відновлення, відродження (Проект ЗВ)»;
• 4,7 млрд грн (149,3 млн євро) позики Кредитної установи для відбудови (KfW) (проект «Надзвичайна економічна програма для України»);
• 22,8 млрд грн (585,8 млн канадських доларів) позики Уряду Канади;
• 17,0 млрд грн (78,0 млрд японських єн) позики від Японського агентства міжнародного співробітництва (на політику розвитку у сфері надзвичайного економічного відновлення).

При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень-липень 2022 року склали 260,9 млрд грн (99,6% плану), платежі з обслуговування – 89,7 млрд грн (97,3% плану).

Джерело Мінфін